Лікування Синдрому хронічного болю

3 червня член Української Асоціації Медичного Туризму компанія Юнімед успішно провела семінар для лікарів та провайдерів, на якому провідний лікар Ізраїлю Мотті Ротманський поділився своїми експертними знаннями щодо лікування синдрому болі. Пан Ротманський входить в ТОП-5 спеціалістів світу по лікуванню синдрому болі та є керівником клініки по лікуванню больового синдрому при реабілітаційному центрі «Левінштейн».

Пан Ротманський входить в ТОП-5 спеціалістів світу по лікуванню синдрому болі та є керівником клініки по лікуванню больового синдрому при реабілітаційному центрі «Левінштейн». Українські спеціалісти знаходяться ще на порозі створення концепції вивчення та лікування синдрому болі, тому досвід провідних спеціалістів світу є дуже важливим для отримання медичних знань щодо останніх світових тенденцій у цієї сфері та обміну досвідом. Пан Ротманський розповів про сучасні техніки та підходи по лікуванню синдрому болі, що є надзвичайно важливим для сьогоденного суспільства та розвитку сфери реабілітації.

 

Біль ─ найбільш поширений (основний) симптом багатьох захворювань і патологічних станів. Однак коли біль «переростає» в больовий синдром, часто цей стан вже потребує самостійного, окремого лікування та ставлення. Больовий синдром завжди впливає на емоційний фон людини і якість її життя в цілому. Так, больовий синдром викликає появу тривожності, страху, які ще сильніше збільшують відчуття болю. Тому провідні фахівці говорять про необхідність усунення больового синдрому, як важливої складової лікування різних патологічних станів. Для впливу на мотиваційну і когнітивну складові хронічного больового синдрому потрібно змінити у пацієнта стратегію подолання болю. Поведінкова і когнітивно-поведінкова психотерапія допомагають скорегувати неправильні уявлення пацієнта про природу свого захворювання, змінити соціальну поведінку, зменшити залежність від анальгетичної терапії та збільшити рівень повсякденної активності. Ця концепція лягла в основу розробки психотерапевтичних програм лікування болю - «шкіл болі». При реалізації цих програм результати в лікуванні хронічного болю найбільш високі.

Для нормалізації психологічного стану пацієнтів з хронічними больовими синдромами необхідно використовувати одночасно комплексний багатопрофільний підхід, що поєднує в собі методи хірургічного лікування (при потребі), психотерапії, фармакотерапії, рефлексотерапії, лікувальної фізкультури та реабілітаційних практик. При цьому ризик виникнення побічних явищ істотно знижується за рахунок зниження доз і скорочення курсу прийому анальгетиків. Такий підхід застосовується в спеціалізованих клініках болю і має найбільшу ефективність. 

Больовий синдром: види і способи лікування
Біль - це сигнал, який посилає організм, щоб попередити про потенційну небезпеку для здоров'я. Наприклад, людина зупиняє руку, доторкнувшись до гарячої поверхні, або болем організм попереджає про те, що почала розвиватися яка-небудь хвороба. У цьому сенсі біль є корисним і важливим явищем.
У разі збереження болю навіть після припинення травмуючої дії або ж після лікування викликав її захворювання, такий стан визначають як «больовий синдром». Даний симптом болю є деструктивним і знижує можливості протистояння негативним факторам. Людина, яка страждає від больового синдрому, відчуває фізичний, емоційний, і психологічний дискомфорт, що лише підсилює відчуття болю. Залежно від видів больового синдрому і визначають необхідне лікування.

Види больового синдрому
Виділяють кілька видів больового синдрому, в залежності від локалізації больових відчуттів, глибини і відчуття джерела походження болю
За локалізацією. Існують місцеві та проекційні форми больового синдрому. Якщо причина больового синдрому викликана збоєм системи проведення больових імпульсів на рівні периферичної нервової системи, біль проявляється приблизно в зоні ураження. Це - місцева форма больового синдрому. Приклад - біль після стоматологічних маніпуляцій.
Проекційна форма больового синдрому виникає як наслідок збою в ЦНС. Вона проявляється як відбиті, блукаючі, фантомні болі, наприклад, в ампутованої кінцівки.
За глибиною болю виділяють соматичну і вісцеральну форми больового синдрому. У першому випадку больові відчуття виявляються як м'язовий біль, біль на шкірі, біль в суглобах, а в другому - як хворобливі відчуття у внутрішніх органах.
За походженням при больовому синдромі біль буває ноцігенна, нейрогенна і психогенна.

Ноцігенная біль обумовлена пошкодженням соматичних або вісцеральних больових рецепторів. Ноцігенна біль соматичної природи має чітку локалізацію і може «відбиватися» в зонах на тілі. Наприклад, при захворюваннях серця може турбувати біль зліва в грудній клітці. Ноцігенную біль пацієнти часто описують як «пульсуючу», «давлячу».
Нейрогенна форма больового синдрому з'являється внаслідок пошкодження нервової системи без роздратування больових рецепторів. Наприклад, такий біль турбує при невралгії, невриті. Вона може проявлятися як «тягне», «обпалює», «стріляє» біль. Часто нейрогенна форма больового синдрому супроводжується повною або частковою втратою чутливості в частині тіла. Найчастіше больові відчуття з'являються у відповідь навіть на незначні подразники. Наприклад, при невралгії біль може спровокувати подих вітру.
Психогенний больовий синдром може виникнути у істеричних особистостей. Ці болі не асоційовані з ураженням організму, а «надумані» людиною. Однак болю психогенної природи можуть з'являтися на тлі сильного больового синдрому ноцігенного або нейрогенного характеру.

Як лікують больовий синдром?
Відомо, що больовий синдром завжди погіршує емоційний стан людини, знижує працездатність і негативно відбивається на якості життя в цілому. З'являється тривожність, яка підсилює відчуття болю. Тому больовий синдром потрібно і можна лікувати.
Для усунення больових відчуттів використовуються немедикаментозні засоби (лікувальна фізкультура, компреси, масажі, голкотерапія, гіпноз) і кілька груп лікарських препаратів.
Наприклад, якщо незначний больовий синдром викликаний травмами суглобів або артритами, то для купірування болю можна використовувати зігріваючі мазі і компреси. Їх ефект пояснюється тим, тактильні відчуття по спинному мозку передаються за аналогічними «каналам», що і больові.
У важких випадках для припинення больового синдрому в спинний мозок вводяться опіати або анестетики, проводиться хірургічне видалення нервів. До найпопулярніших і безпечним шляхам лікування больового синдрому низької і середньої інтенсивності відноситься прийом знеболюючих препаратів (анальгетиків), нестероїдних протизапальних засобів, заспокійливих засобів.
Оскільки виникнення больового синдрому пов'язано зі збоями як в периферичної, так і в нервовій системі, то для усунення больових відчуттів використовують комбіновані препарати. Зазвичай в їх складі є нестероїдні протизапальні засоби (мають протизапальну, жарознижувальну і знеболювальну дію) і компонент, спрямований на зняття «стресового» напруги. Компоненти цих препаратів впливають на різні зони формування больового синдрому.
Завжди важливо визначити причину больового синдрому, виявити його першоджерело. Для визначення максимально правильного методу лікування, необхідно звернутися до фахівця. Займатися самолікуванням - не можна! Обов'язково перед початком прийому медпрепаратів для лікування больового синдрому рекомендується отримати консультацію лікаря.